Женевська конвенція з прав людини

 

 

Загальна декларація прав людини

 

Прийнята та проголошена резолюцією 217 А (III ) Генеральної Асамблеї від 10 грудня 1948

 

ПРЕАМБУЛА

 

Беручи до уваги, що визнання гідності , яка властива всім членам людської сім'ї , і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи , справедливості та загального миру ; і беручи до уваги, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів , які обурюють совість людства , і що створення такого світу , в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і бути вільнми від страху і нужди , проголошено як високе прагнення людей; і беручи до уваги , що необхідно , щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того , щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення; і

 

беручи до уваги , що необхідно сприяти розвиткові дружніх відносин між народами ; і

 

беручи до уваги , що народи Об'єднаних Націй підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини , в гідність і цінність людської особи і в рівноправність чоловіків і жінок та вирішили сприяти соціальному прогресові і поліпшенню умов життя при більшій свободі; і

 

беручи до уваги, що держави - ​​члени зобов'язались сприяти у співробітництві з Організацією Об'єднаних Націй у загальній повазі і дотриманні прав людини та основних свобод ; і

 

беручи до уваги , що загальне розуміння характеру цих прав і свобод має величезне значення для повного виконання цього зобов'язання ,

 

Генеральна Асамблея ,

 

Проголошує цю Загальну декларацію прав людини як завдання , до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим , щоб кожна людина і кожний орган суспільства , завжди маючи на увазі цю Декларацію , прагнули шляхом освіти сприяти повазі цих прав і свобод і забезпеченню , шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів , загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав -членів Організації , так і серед народів територій , що перебувають під їх юрисдикцією.

 

Стаття 1

 

Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

 

Стаття 2

 

Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи , проголошені цією Декларацією , без якого б то не було різниці , як-то щодо раси , кольору шкіри , статі, мови , релігії , політичних або інших переконань , національного чи соціального походження , майнового , станового або іншого становища.

 

Крім того , не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного , правового або міжнародного статусу країни або території , до якої людина належить , незалежно від того , чи є ця територія незалежною , підопічною , несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

 

Стаття 3

 

Кожна людина має право на життя , на свободу і на особисту недоторканність.

 

Стаття 4

 

Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах.

 

Стаття 5

 

Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого , нелюдського, або такого, що принижує його гідність , поводження і покарання .

 

Стаття 6

 

Кожна людина , де б вона не знаходився , має право на визнання її правосуб'єктності .

 

Стаття 7

 

Всі люди рівні перед законом і мають право , без будь-якої різниці , на рівний їх захист законом . Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації , що порушує цю Декларацію , і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

 

Стаття 8

 

Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав , наданих їй конституцією або законом.

 

Стаття 9

 

Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту , затримання або вигнання.

 

Стаття 10

 

Кожна людина , для визначення її прав і обов'язків і для встановлення обгрунтованості пред'явленого їй кримінального обвинувачення , має право , на основі повної рівності , на те , щоб її справа була розглянута прилюдно і з додержанням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом.

 

Стаття 11

 

1 . Кожна людина , обвинувачена у вчиненні злочину , має право вважатися невинною доти , поки її винність не буде встановлена ​​в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду , при якому їй забезпечують усі можливості для захисту .

 

2 . Ніхто не може бути засуджений за злочин на підставі вчинення будь-якого діяння або за бездіяльність , які під час їх вчинення не становили злочину за національними законами або за міжнародним правом . Не може також накладатись покарання тяжче від того, яке могло бути застосоване на час , коли злочин було вчинено.

 

Стаття 12

 

Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя , безпідставного посягання на недоторканність його житла , тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.

 

Стаття 13

 

1 . Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави .

 

2 . Кожна людина має право покинути будь-яку країну , включаючи й свою власну , і повертатися у свою країну.

 

Стаття 14

 

1 . Кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком.

 

2 . Це право не може бути використане в разі переслідування , яке в дійсності грунтується на вчиненні неполітичного злочину , або діяння, що суперечить цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.

 

Стаття 15

 

1 . Кожна людина має право на громадянство.

 

2 . Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство.

 

Стаття 16

 

1 . Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси , національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю . Вони користуються однаковими правами щодо вступу в шлюб , під час перебування в шлюбі і під час його розірвання.

 

2 . Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін , що одружуються .

 

3 . Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства і держави.

 

Стаття 17

 

1 . Кожна людина має право володіти майном як одноособово , так і разом з іншими.

 

2 . Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

 

Стаття 18

 

Кожна людина має право на свободу думки , совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово , так і спільно з іншими , публічним або приватним порядком в ученні, богослужінні і виконанні релігійних та ритуальних обрядів.

 

Стаття 19

 

Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати , одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

 

Стаття 20

 

1 . Кожна людина має право на свободу мирних зборів і асоціацій.

 

2 . Ніхто не може бути примушений вступати до будь-якої асоціації .

 

Стаття 21

 

1 . Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників.

 

2 . Кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні.

 

3 . Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах , які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми , що забезпечують свободу голосування.

 

Стаття 22

 

Кожна людина , як член суспільства , має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній , соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави .

 

Стаття 23

 

1 . Кожна людина має право на працю , на вільний вибір роботи , на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

 

2 . Кожна людина , без будь-якої дискримінації , має право на рівну оплату за рівну працю .

 

3 . Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду , яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї , і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

 

4 . Кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до професійних спілок для захисту своїх інтересів.

 

Стаття 24

 

Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля , включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку.

 

Стаття 25

 

1 . Кожна людина має право на такий життєвий рівень , включаючи їжу , одяг, житло , медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування , який необхідний для підтримки здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї , і право на забезпечення на випадок безробіття , хвороби , інвалідності , вдівства , старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини.

 

2 . Материнство і дитинство дають право на особливе піклування і допомогу. Всі діти , народжені у шлюбі або поза шлюбом , повинні користуватися однаковим соціальним захистом.

 

Стаття 26

 

1 . Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б у тому , що стосується початкової та загальної освіти . Початкова освіта повинна бути обов'язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною , а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.

 

2 . Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню , терпимості і дружбі між усіма народами , расовими або релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об'єднаних Націй з підтримання миру.

 

3 . Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.

 

Стаття 27

 

1 . Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства , втішатися мистецтвом , брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами .

 

2 . Кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів , що є результатом наукових , літературних або художніх праць , автором яких він є .

 

Стаття 28

 

Кожна людина має право на соціальний і міжнародний порядок , при якому права і свободи, викладені у цій Декларації , можуть бути повністю здійснені.

 

Стаття 29

 

1 . Кожна людина має обов'язки перед суспільством , у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

 

2 . При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень , які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі , громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

 

3 . Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.

 

Стаття 30

 

Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі , групі осіб або окремим особам права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії , спрямовані на знищення прав і свобод , викладених у цій Декларації .